Про котів і грудне вигодовування
Мої батьки виїхали на морі і запропонували нам це час пожити на дачі. Єдине, що попросили зробити – постежити за кішкою. Кішка тижні три тому народила котенят, і зараз їх годує грудьми =)
Котятки вже розплющили очі, потихеньку починають ходити. Мені, як вагітній, дуже цікаво за цим всім спостерігати, а особливо за тим, як вона їх годує.
Відразу скажу, що котенят п’ятеро, всі вони великі і дуже ненажерливі. Годує вона їх на вимогу, тобто приблизно через кожні 15 хвилин. Буває, погодує і йде приблизно на годину відпочити в сад. Знаходитися в кублі вона не може, оскільки вони б їли постійно, не припиняючись.
Я стараюся її добре годувати і ні в чому не відмовляти, хоча вона досить капризна дівчина. Але вигляд у неї все одно змучений. Вона худнувши і розпатлана. А коли годує і – дивиться таким тужливим поглядом, що так і хочеться половину узяти і самій годувати.
Проте, вона стоїчно виконує свої обов’язки. Але погляд у неї при цьому утомлений.
Загалом, я починаю сумніватися в перевагах годування на вимогу. Мабуть не дарма говорять, що якщо мама годує на вимогу, вона сама собі не належить. Це я бачу по кішці. Навіщо себе так вимотувати? Або це через те, що їх аж п’ятеро, а вона маленька?
В той же час, може бути у людей все не так? Ось вже питання дня =)
Про грудне вигодовування:
Перший рік життя