Питання переривання вагітності – дуже животрепетний і залишатиметься таким завжди. Багато
висловлюються із цього приводу дуже категорично – від «Я такого ніколи
не зроблю. Аборти взагалі треба заборонити!» до «Не хочу псувати собі
Моя дочка в свої рік і вісім місяців чудово виражає свої думки за допомогою дліних пропозицій. Що я для цього робила, читайте далі.
Не беруся судити, від чого залежить розвиток мови: можливо, впливає спадковість, може – фізичні особливості слухового або мовного апарату. У цій статті я говоритиму про те, як розвивати мову здорової дитини, без психічних і фізіологічних проблем.
Хотіла б обговорити важливу тему, яку якось не прийнято піднімати. Мені здається, вона входить в список тим «О цьому вголос не говорять». Або говорять, але тільки коду виникли серйозні проблеми і треба лікуватися.
Досвідчені матусі знають, що багатьох проблем із здоров’ям малюка можна було уникнути, якби вони вчасно привели в порядок нерви.
Емоційна нестійкість вагітних пояснюється різкою зміною гормонального фону. Нервова система, у свою чергу, не залишається у боргу і відповідає стресом на зміни в організмі.
Адже дитина нерозривно пов’язана з матусею. І всі її настрої позначаються на нім, як хороші, так і погані. І навіть не дивлячись на це знання часто буває складно тримати себе в руках.
Особливо актуальний це питання під час першого триместра вагітності.
Оскільки я вже в другому і спокійна, як слон. Можу поділитися деякими міркуваннями і досвідом в цьому питанні.
Нічого не можу сказати про відчуття жінки, яка не упевнена чи залишати дитину, мені це незнайомо. Тому зупинитися я хотіла б на таких початкових даних: вагітність бажана (або вже бажана), здоров’я в принципі в нормі, є рідні, є підтримка. Які можуть бути підводні камені?
Камінь перший – основною. «Поки живіт на ніс не поліз, ..» – чи марновірство?
Народна мудрість свідчить «Поки живіт на ніс не поліз, нікому окрім чоловіка розповідати про вагітність строго заборонено».
Ми з чоловіком читали все ці народні мудрості як анекдот. Виявилось, що є-таки в них доля правди.
Моїм батькам ми розповіли на п’ятому тижні, коли самі були повністю упевнені в позитивному результаті. Мама була щаслива, хоч і турбувалася, а тато був не проти, хоча на його думку ми поспішили. Ми боялися їх образити тим, що не розповімо. Насправді, зараз я розумію, що ми не мали рацію. Треба було розповісти, тільки коли було б помітно. З яких причин?
1. Реакція рідних що ні говори, важлива.
Чесно кажучи, я не знала, що таке розтяжки, поки не почала читати жіночі форуми. Там нічого тямущого теж не знайшла, але питанням турбувалася.
Поgooglив небагато за запитом «що таке розтяжки», знайшла страшні картинки рожево-червоних подовжніх смужок на животі, потім виявилось, що вони ще на грудях можуть бути.
Недавно на форумі обговорювалася тема «Як влаштуватися на роботу, якщо у тебе малюк?». Я вирішила підвести невеликі підсумки.
В цій статті я хотіла б обговорити в першу чергу такі питання: чи варто працювати молодій мамі? І якщо так, то як скоро після пологів, і як це організувати?