Отже, вам всього лише 17 (тут можна підставити будь-яку цифру, у кожного своє «рано») і це відбулося. Наступила вагітність. Тест показав дві смужки, місячні затримуються, нудить, і взагалі – присутні всі ознаки вагітності. Що робити?
Одного прекрасного дня мені стукнуло 20 років і я задумалася про перспективи. Чесно кажучи, в першу чергу я думала про кар’єру, про застосування своїх професійних знань, які вже тоді шукали виходу.
Ну і як часто буває, для студентки третього курсу знайти роботу за фахом, а не що полягає в перекладанні папірців і зборі даних, мені не вдалося. Як мінімум без диплома бакалавра ніхто до професійної діяльності підпускати не хотів.
А оскільки робота мені потрібна було не стільки ради грошей, скільки для самореалізації, я вирішила її пошук відкласти на пару років, до здобування повної вищої освіти.
Сьогодні я проходила тест на психологічний вік, і він показав, що психологічно мені 32 роки. Насправді мені 21. Мені стало цікаво, що взагалі означає поняття «Психологічний вік»?
Надихнуло статтею “Чому моя сім’я залишалася зі мною?” http://www.kraynov.com/2007/07/15/why-my-family-has-shared-everything/
Думаю, в багатьох сім’ях виникає питання: як розподіляти час? Особливо, коли є якийсь бізнес. У цій статті мова піде про час чоловіка, тому що жінка все одно приділяє сім’ї більше часу, які б не були інші справи.
Сьогодні я відмітила, що наше малятко вже має якісь звички і навіть характер. Як я це з’ясувала?
Ми з чоловіком з нею щодня спілкуємося. В основному він, звичайно.